Тиск із боку та святкова їжа. Що впливає на вас?

У сезон свят так хочеться розділити приємні моменти із друзями, колегами та родиною. У тому числі, і святкову їжу, яка також є джерелом задоволення. Деякі з наближенням свят дедалі більше турбуються, як би не погладшати, і постійно нагадують собі про це. Інші ж пускають все на самоплив: дозволяють собі все, а потім жалкують, коли дає про себе знати печія, нудота та пара зайвих кілограмів.

Чому ми їмо ті чи інші продукти, як ми це робимо під час урочистостей? Розуміння цього може допомогти приборкати непоміркованість і отримати ту саму порцію задоволення.

Дослідження показують, що харчові звички формуються соціально, і що соціум впливає те що, що й скільки ми їмо. Це може бути прямий і свідомий вплив, наприклад, “їж овочі, вони корисні”, або опосередкований і підсвідомий, у тому числі звички, набуті від тих, хто оточує нас. Коли ми їмо з іншими людьми, ми, як правило, успадковуємо їх. Навіть при споживанні їжі поодинці проявляється вплив поглядів та звичок, які виникли від взаємодії з іншими людьми.

Теорія Айкена (Ajken) про плановану поведінку передбачає, що на поведінку, у тому числі споживання продуктів харчування, впливає три фактори.

✓ Світовідчуття. ✓ Сприйняття соціального тиску. ✓ Усвідомлений контроль за своєю поведінкою.

Те, наскільки легко ми потрапляємо під вплив інших, і наскільки сильні наші власні переконання, вплине на наш вибір.

Чому люди їдять те, що вони їдять?

Короткі факти про різдвяні калорії

Коктейль Егг-ног (Гоголь-моголь) містить 394 калорій на порцію.

Сніданок (млинці, сироп, ковбаси) містить 600 калорій.

Різдвяна вечеря (основне блюдо з вином чи пивом) може перевищити 1730 калорій.

Вибір їжі для людини формується цілою низкою факторів, за даними Союзу інформаційної продовольчої ради Європи (EUFIC). До них відносяться:

✓ Економічні: вартість, доходи та доступність (вибір) продовольчих товарів.

✓ Біологічні: голод, апетит та смак.

✓ Фізичний стан: доступ, освіта, навички приготування їжі та час.

✓ Соціальні: культура, сім’я, однолітки та харчові шаблони.

✓ Психологічні: настрій, стрес та почуття провини.

✓ Погляди, переконання та знання про їжу.

Роль кожного фактора може змінюватись в залежності від конкретних обставин, а також може залежати від випадку.

У Новий Рік або на Різдво вага економічних міркувань може знижуватися, оскільки люди заощаджують чи позичають, щоб подолати рутинний дефіцит у особливий день.

Біологічні чинники можуть змінюватися. Продукти, пов’язані зі святом, зростатимуть у популярності. Люди можуть спробувати те, що вони зазвичай не їдять, і можуть продовжувати їсти, коли не голодні.

Фізичні чинники можуть нівелюватись. Той, хто не має часу, навичок, досвіду або всього разом узятого для приготування вправних страв, наприклад, може поїсти поза домом, зробити замовлення їжі, або делегувати це завдання іншому члену сім’ї.

Продукти, яких не було протягом року, зненацька з’являються на полицях магазинів. Виробники та роздрібні торговці забезпечують доступ до всіх ласощів шляхом організації додаткового виробництва, накопичення запасів або транспортування продуктів, яких немає на полицях протягом усього року.

У той же час, соціальні, психологічні та світоглядні впливи можуть вийти на новий план.

Чи змушують нас оточуючі їсти більше чи менше?

Дослідження показують, що соціальний аспект сильно впливає на харчову поведінку. Що і скільки ми їмо, багато в чому залежить від оточуючих. Коротше кажучи, ми їмо, щоб справити враження.

У 2016 році дослідження Хіггса та його колег описують цей вплив як “потужний та глибокий”.

Люди їдять по-різному в групі та поодинці, і споживання їжі залежить від того, з ким вони знаходяться за столом. Якщо той, з ким ви обідаєте, їсть багато, дуже ймовірно, що ви також з’їсте більше, ніж могли б самотужки. А коли ми їмо з кимось, хто їсть менше, ніж ми зазвичай, ми також їстимемо менше.

Крім того, чим більше група, кажуть дослідники, тим більше людей у ній з’їдять, незалежно від віку, рівня голоду, дієтичних обмежень та ставлення до здоров’я. Це діє незалежно від того, їмо ми зі знайомими чи незнайомцями. Норма встановлюється групою, особливо її членами, які схожі один з одним. Чим більше ми ідентифікуємося з членами групи, тим ймовірніше, що будемо їм відповідати.

Більше того, ми зацікавлені, щоб “створити сприятливе соціальне враження,” каже Хіггс, і вважаємо за корисне адаптуватися і пристосовуватися до поведінки інших. І їжа, і колективний досвід викликають приємні емоції.

І навпаки, люди на офіційному заході менш схильні почати страву, якщо ніхто цього ще не зробив до них. Гості схильні взяти їжу, наприклад, якщо вони бачать порожні обгортки біля страви з цукерками. Дослідники вважають, що це може бути засноване на страху людської оцінки або остраху порушити якесь неписане правило, про яке всі інші, здається, обізнані.

Чоловіки, жінки та їжа

Поєднання людей різної статі групи має додатковий вплив. Дослідники зазначають, що жінки у ресторані швидкого харчування їдять менше у змішаних групах, ніж у повністю жіночій компанії. Жінки також споживають менше, коли їдять із чоловіком. Це пов’язано з тим, що вони стурбовані бажанням справити гарне враження на партнера.

Деякі дослідження показали, що чоловіки їдять менше у присутності партнера жіночої статі, але споживання зростає у групах, які включають жінок. В іншому місці Кевін Кнайффен зі співавторами з Корнельського університету в Ітаці, штат Нью-Йорк, виявили, що в компанії, що включає як мінімум одну жінку, чоловіки з’їли на 93% більше, ніж коли вони їли тільки з чоловіками.

Вчені припускають, що це може бути пов’язане з несвідомим бажанням “затвердити свою мужність” у присутності “бажаного партнера”. Присутність чоловіків, каже Хіггс, може нагадати жінкам про бажання залишатися привабливою, внаслідок чого з’являється страх набору ваги.

Іншим поясненням може бути те, що жінки підсвідомо дотримуються стереотипу, що жінки їдять мало, тоді як чоловічий стереотип передбачає, що чоловіки змагаються у більшому вживанні їжі.

Автори дослідження, опублікованого в Cornell Food та Brand Lab, висловлюють побоювання, що конкуренція у їжі серед молодих людей ставить їх під загрозу ожиріння.

Результати показали, що молоді люди, які брали участь у харчовому змаганні, з’їли на 30% більше, коли були присутні глядачі. Крім того, вони описали досвід як “надихаючий, кльовий та веселий.”

Вибір продуктів та культура

Загальні культурні очікування допомагають визначити, що ми їмо. Вони також змінюються з часом. Розмір культурної групи може змінюватись від загальнонаціональної чи етнічної до групи однолітків чи однієї сім’ї.

“Культурна група має свої уявлення щодо прийнятних продуктів харчування, їх комбінації, схеми харчування та харчової поведінки”, EUFIC.

Святкова трапеза часто ділиться із соціально близькими нам людьми, з якими наші харчові уподобання, швидше за все, сходяться, згідно з Хіггсом та його колегами.

Олів’є та шампанське – для багатьох це невід’ємний атрибут Нового року, але кожна сім’я має свої власні улюблені страви та уподобання. Включення в меню страв, які стали частиною сімейної традиції, може заповнити стіл кількістю їжі, яка значно перевершує необхідне, і зробити необхідним переїдання.

Харчові моделі також різні. Деякі сім’ї влаштовують святкову вечерю тільки на Новий рік, тоді як інші багатший стіл залишать на Різдво.

Культура в сім’ї та групі однолітків може впливати на роль алкоголю в урочистостях. Алкоголь не повинен бути частиною Різдва, але в деяких групах людини, яка відмовляється від алкоголю, можуть змусити почуватися незручно.

Меню також може змінюватись. Хіггс і співавтори відзначають, що якщо більшість групи цінує або відкидає будь-яку їжу, то ймовірно, що індивід зробить те саме.

Одна сім’я може віддавати перевагу м’ясній їжі, тоді як інша вважає за необхідне великий вибір овочів. Вживання великої кількості овочів та невеликої кількості м’яса свідчить про більш здорове харчування та менший вміст калорій.

Навіть прихильники здорового харчування можуть зробити нерозумний вибір під час святкування. Знаючи про тиск традиції, ми зможемо зробити здоровий вибір навіть у межах цієї традиції.

Вплив з боку однолітків

Відповідність норм споживання може бути способом встановлення ідентифікації всередині соціальної групи.

Вивчення перуанських підлітків показало, більшість з них готує і їсть здорову їжу вдома, але зі своїми друзями дієта забувається користь чіпсів і содовою. Для молодих людей відмова від шкідливих звичок може призвести до глузування та почуття «вибивання» з групи.

Дорослі теж можуть наслідувати здорові звички більшу частину року, але відмовляючись випивати на різдвяній вечірці, можуть заслужити репутацію зануди.

Книга Джоан Бергер “Заразний” розповідає досвід Корін Йоханнессен, соціального працівника, яка була стурбована студентськими пиятиками. При найближчому розгляді Йоханнессен виявила, що більшість студентів були незадоволені цією звичкою, але вони робили це тому, що думали, що всім навколо це подобається.

Значення обставин

Їжа впливає на настрій, а настрій може впливати на вибір продуктів харчування. Трапеза у “святковому настрої” збільшує ймовірність надмірного споживання шкідливих для здоров’я страв. Згідно з одним дослідженням, середня людина споживає понад 7000 калорій на Новий рік, що більш ніж утричі перевищує рекомендовану норму щоденного споживання калорій.

Жирні продукти, шоколад та алкоголь можуть подарувати приємні відчуття, але лише у короткостроковій перспективі.

Почуття провини?

Святковий час може бути добрим виправданням відмови від дієти. Зрештою, Різдво не час, щоб почуватися винними за з’їдене.

Але почуття провини приходить у різних обличчях. Багато людей матимуть не тільки один, а два великі прийоми їжі в один день, тому що вони відвідують родичів. Як можна сказати “ні” маминому знаменитому пирогу, випеченому спеціально для вас?

Безвихідна ситуація: почуття провини виникне і через відмову, і через надмірне споживання. Переїдання провокує набір ваги та погане самопочуття від надлишку їжі. Сказати “Ні, спасибі” може бути важко, зате здатне попередити необхідність прийому ферментів після.

Свобода вибору

Повернімося до третьої частини Айкена (Ajken) “Усвідомлений контроль над поведінкою.”

Хіггс і співавтори вказують, що тенденція пристосовуватися “залежатиме від інших факторів, таких як: скільки уваги приділяється нормі, наскільки ми стурбовані соціальним прийняттям та наявністю інших конкуруючих норм, таких як персональні норми та стереотипи споживання”.

Як ми сприймаємо себе в порівнянні з іншими, впливає на те, як ми їмо. Людям, які впевнені в тому, що роблять все правильно, легше зберігати контроль і менш сприйнятливі до тиску. Вчені припускають, що чим більше наше усвідомлення впливу соціальних норм на наше харчування, тим менш імовірно ми піддамося їхньому тиску.

“Якщо ми маємо сильні звички або особисті норми, і ми не дуже стурбовані тим, як нас бачать інші, ми можемо зберігати стійкість до впливу моделі,” каже Хіггс та його колеги.

Існує мало інформації про те, як соціальні норми впливають на наше харчування в оточенні свята, але є докази того, що свята сприяють переїданню. Дослідники вважають, що підвищення рівня поінформованості про те, що є основою наших рішень про споживання їжі, може допомогти нам зробити здоровий вибір.

Новий рік, Різдво, Великдень не час для суворих дієт, але розуміння того, як традиції та тиск з боку однолітків впливає на вибір їжі, може дати більше свободи для альтернативного вибору та задоволення індивідуальних потреб, щоб уникнути переїдання та похмілля.

Насолоджуйтесь суспільством, але прислухайтеся до свого тіла, вивчайте своє особисте “достатньо”!